65 років Державному підприємству "Укрндіпроцивільсільбуд"

Директор ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд»
Заслужений архітектор України, кандидат архітектури, лауреат
Державної премії України,член-кореспондент УАА

   Олександр Павлович ЧИЖЕВСЬКИЙ

Найкращий привід для узагальнень і підведення підсумків – будь-яка кругла дата чи ювілей. В 2010 році виповнилось 65 років діяльності наукової і проектної організації – ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд».

Його історія увібрала в себе й історію тих організацій, чиїм правонаступником "УкрНДІпроцивільсільбуд» став у різні періоди розвитку та на різних етапах трансформацій і перетворень, які були викликані потребами тогочасного життя. У цьому плані все було досить однозначно до 1990 року. У період радянської історії проектна діяльність була частиною державної політики. З початком історії незалежної України, в перші її роки, ніби за інерцією науково-проектна діяльність у будівництві ще до певної міри регулювалась державою, але з постійним і відчутним затуханням цих зусиль. На початку все здавалось логічним: проектна діяльність приводиться у відповідність до вимог ринкового суспільства як у плані господарчому, правовому і фінансовому, так і в плані організаційному та творчому. Така собі ілюзія «заповнення відсутніх ланок» у загальній мережі проектних структур і організацій. Тепер, на порозі 20-річного ювілею історії нашої незалежної держави і зокрема на фоні глибокої кризи в будівництві, особливо відчутно примарність надій на логічність і продуктивність тих трансформацій, що ніби спонтанно відбуваються з вітчизняною проектною сферою. 

Продовжується своєрідна девальвація та розвал колись потужної мережі провідних, базових організацій галузі. Багато з них, по суті справи, вже залишились тільки «вивісками» – вони практично втратили здатність до професійного відтворення навіть у разі нагальної потреби. Про це свідчить найновіша історія, пов'язана зі створенням об'єктів з програми «Євро-2012». Інша частина спектру проектної галузі – малі та середні за величиною проектні організації, у свою чергу, не відрізняються стабільністю і, що найголовніше, їх лідери, як правило провідні архітектори-практики, ще не до кінця усвідомили те, що їх успішність у попередні роки базувалась на авторитеті та досвіді, який був ними набутий за попередній період роботи на даній території у складі провідних проектних організацій даного регіону, а також на експлуатації (прихованій чи явній) кадрового потенціалу та професійних надбань цих місцевих інститутів. І що характерно, у малих та й середніх за величиною проектних організаціях, через обставини об'єктивного та й суб'єктивного характеру не сформувалась практика створення елементів стабільних проектних структур, як у виробничому так і в професійному планах: не організовуються і не ведуться технічні та проектні архіви, не забезпечується повноцінна підготовка та перепідготовка кадрів, не забезпечується науково-технічний розвиток та інформаційно-технологічний прогрес, зокрема в частині комплектування автоматизованих робочих місць проектувальників ліцензійним проектним забезпеченням і таке інше.


Цей процес, який може бути кваліфікований як процес подальшого занепаду проектної справи є складовою частиною загальної «бананізації» нашої країни, що по-справжньому не опікується своїм науково-технічним потенціалом. Зрозуміло, що криза явище все-таки тимчасове і через це виникає запитання: «А чи зможе наша проектна галузь забезпечити новий будівельний підйом власними силами, без залучення «варягів»? Цю проблему слід усвідомлювати і розглядати діяльність тих чи інших структур, причетних до архітектурно-будівельного проектування, саме під таким кутом. Зберегти чи, скоріше, постійно відтворювати науково-технічний кадровий потенціал проектної частини будівельної галузі не зважаючи ні на які перешкоди і відсутність реальної підтримки з боку держави – це нагальне і надзвичайно актуальне завдання. Саме так її повинні розуміти формальні і неформальні лідери галузі архітектурно-будівельного проектування: провідні архітектори та інженери, керівники проектних організацій, науковці, відповідальні працівники органів виконавчої влади в галузі архітектури та містобудування. Безсумнівно, запорукою збереження сучасного рівня архітектурно- будівельного проектування є стабільна робота комплексних проектних організацій, якими є збережені ще з радянських часів інститути, або ж організації, сформовані на серйозній комплексній основі.


Державне підприємство «УкрНДІпроцивільсільбуд» відпрацювало 65-й рік своєї виробничої діяльності в повноцінному структурному та кадровому складі. У 32 відділах і бригадах працюють більше 70-ти архітекторів, у тому числі 9 сертифікованих і понад 120 інженерів різних спеціальностей. В інституті працюють три заслужених архітектори та один заслужений будівельник України, два лауреати Державної премії України в галузі архітектури. Декілька співробітників нагороджені іншими урядовими та державними нагородами. Наукові та нормативні розробки здійснюються за участю та під керівництвом спеціалістів вищої кваліфікації – трьох кандидатів архітектури та чотирьох кандидатів технічних наук.

Карта проїзду