Ніздрюватий бетон. Можливості та перспективи ефективного стінового матеріалу

Традиційним для України будівельним стіновим матеріалом прийнято вважати цеглу. Проте, в останній час спостерігається зсув споживацького попиту на користь ніздрюватого бетону.

Ніздрюватий бетон – штучний камінь, утворений в процесі твердіння поризованої суміші. Виготовляють ніздрюватий бетон із традиційних мінеральних сировинних матеріалів: цементу, піску, вапна. Його також називають пінобетоном, газобетоном (в залежності від способу утворення пор), але це один і той же матеріал, ззовні схожий на природну пемзу. У його структурі від 60 до 90% об'єму складають дрібні овальні пори-пустоти, заповнені повітрям, яке, як відомо, є найкращим природним теплоізолятором. За рахунок підвищення пористості матеріалу відбувається зменшення густини бетону і підвищення його теплоізоляційних властивостей. Із цим тісно пов'язані будівельні та експлуатаційні властивості виробів і огороджуючих конструкцій – маса стін, навантаження на фундамент, паропроникність, сорбційна вологість матеріалу, теплозахисні властивості матеріалу в огороджуючих конструкціях, питомі витрати теплової енергії на експлуатацію будинку (опалення).

Ніздрюватий бетон має властивості, з одного боку, каменю, а з іншого – дерева. Унікальне поєднання цих властивостей робить його чудовим будівельним матеріалом. Ніздрюватий бетон має міцність каменю – один блок витримує стиск, що вимірюється декількома десятками тонн. Як і камінь він неспалимий, а також практично не реагує з водою. З другого боку, ніздрюватий бетон володіє легкістю та оброблюваністю, властивим дереву.

До найважливіших позитивних якостей ніздрюватого бетону слід віднести:

  • високу теплоефективність;
  • екологічну чистоту;
  • поліфункціональність застосування, зокрема зведення одношарових та багатошарових стін у поєднанні з іншими матеріалами, влаштування підлог, перекриття та перегородок;
  • низьку вартість порівняно з матеріалами аналогічного застосування, що використовуються для зведення одношарових стін і мають однаковий термічний опір (цеглою, порожнистими керамічними каменями, керамзитобетонними блоками, панелями);
  • гарна звукоізоляція завдяки пористій структурі;
  • вогнестійкість.

За думкою спеціалістів, у найближчі десятиріччя альтернативи використання ніздрюватого бетону для масового житлового будівництва як конструкційно-теплоізоляційного та теплоізоляційного матеріалу немає. Його раціональне застосування в основних конструктивних елементах будівель, особливо у поєднанні з іншими традиційними матеріалами і прогресивними конструктивно-технічними і об'ємно-планувальними рішеннями, дозволить не лише зменшити вартість будівлі, але і звести тепле, недороге, комфортне і доступне житло.

Незважаючи на низку незаперечних переваг ніздрюватого бетону як будівельного матеріалу, його можливості на даний момент використовуються ще недостатньо. Однією із причин цього явища є недостатня поінформованість індивідуальних забудовників, проектувальників і будівельників щодо теплотехнічних переваг ніздрюватого бетону. Про можливості, застосування і виробництво цього ефективного будівельного матеріалу ми поспілкувалися із заступником директора Науково-дослідного інституту будівельних матеріалів та виробів Юрієм Червяковим.

Як відомо, вперше ніздрюватий бетон було отримано ще у 1889 році Гоффманом (Чехія). На сьогодні основний об'єм виробництва ніздрюватобетонних виробів припадає на заводи, що працюють за технологіями фірм «Ітонг», «Хебель», «Верхан», «Маза-Хенке» (Німеччина), «Сіпорекс» (Швеція, Фінляндія), «Дюрокс-Калсілокс» (Нідерланди), «Селкон» (Данія, Великобританія) та ін. Які шляхи розвитку виробництва ніздрюватого бетону на Україні?

Ю.М.Ч.: За останні 30–40 років цей матеріал отримав широке розповсюдження в країнах Європи, Прибалтики, у Білорусії. Із ніздрюватого бетону зводять переважну більшість житлових будівель у Німеччині, скандинавських країнах, Прибалтиці, а останнім часом – у Білорусії. На Україні також є достатній досвід будівництва та експлуатації будівель із ніздрюватобетонних виробів, зокрема в таких містах, як Київ, Куп'янськ, Житомир, Одеса, Білгород-Дністровський, Славута, Суми, Чернігів та інші.

Дані, опубліковані головним інститутом по ніздрюватим бетонам Мінбудматеріалів СРСР НДПІсилікатобетон (м. Таллінн), свідчать, що у 1986 році найпотужнішим виробником ніздрюватобетонних виробів на Україні було Луганське виробництво №1 (237,0 тис. м3). Дещо меншими за обсягами є чотири значних спеціалізованих підприємства:

  1. Білгород-Дністровський дослідний завод ніздрюватих бетонів і виробів (130,6 тис. м3);
  2. Миколаївський комбінат силікатних виробів (116,8 тис. м3);
  3. Славутський завод силікатних стінових матеріалів (165,6 тис. м3);
  4. Сумський завод силікатної цегли (121,0 тис. м3).

ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА ВИРОБІВ З НІЗДРЮВАТОГО БЕТОНУ ПІДПРИЄМСТВАМИ УКРАЇНИ У 1986 р.

№ п/п Назва підприємства Обсяг виробництва, тис. м
1 Білгород-Дністровський дослідний завод ніздрюватих бетонів і виробів 130,6
2 Білоцерківський комбінат «Будіндустрія» 7,8
3 Луганське виробництво № 1 237,0
4 Дніпропетровський комбінат виробничих підприємств 11,4
5 Докучаєвський завод залізобетонних виробів 34,6
6 Запорізьке виробництво № 1 24,5
7 Київський завод залізобетонних виробів № 135 12,2
8 Куп'янський домобудівний комбінат 9,6
9 Курахівський комбінат будматеріалів 52,3
10 Львівський завод залізобетонних виробів і конструкцій 22,2
11 Миколаївський комбінат силікатних виробів 116,8
12 Одеський будівельний комбінат 11,1
13 Сєверодонецький завод великопанельного домобудування 48,6
14 Славутський завод силікатних стінових матеріалів 165,6
15 Сумський завод силікатної цегли 121,0
16 Харківський завод залізобетонних конструкцій № 3 37,7
17 Чернігівський завод залізобетонних виробів 14,5
18 Чернігівський комбінат будівельних матеріалів 29,5
РАЗОМ 1087

ВИРОБНИЦТВО ВИРОБІВ З НІЗДРЮВАТОГО БЕТОНУ В 1989 р. тис. м3

Номенклатура виробів Білорусь Латвія Литва Україна Естонія
Дрібні стінові блоки 767 148 80 568 277
Стінові панелі для житлового будівництва 105 39 21 40 40
Стінові панелі для промислового будівництва 81 - 16 100 16
Стінові панелі для культурно-побутового будівництва 51 17 2 48 15
Стінові панелі для сільського виробничого будівництва - - - - 17
Панелі покриття 11 - - - 13
Перегородочні плити - 35 - - 20
Теплоізоляційні панелі покриттів 13 - 68 2 11
Теплоізоляційні плити 230 19 64 298 14
РАЗОМ 1258 258 251 1056 423

У 1988 році, за часів, коли Борис Єльцин був заступником голови Держбуду Союзу, було розроблено програму розвитку ніздрюватобетонних виробів. Проте, якщо порівняти обсяги виробництва ніздрюватобетонних виробів в європейських країнах у 1989 р. (м3 на тисячу мешканців), ми побачимо, що лідирує Швеція – 280 м3 на тисячу мешканців, далі йдуть такі країни, як: ФРН – 203, Чехословаччина – 192, Польща – 167, НДР – 50, Угорщина – 30, а в Україні – 21 м3 на тисячу мешканців.

ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА НІЗДРЮВАТОБЕТОННИХ ВИРОБІВ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ В 1989 р. ( м3 на 1000 мешканців )

Україна Угорщина НДР Польща Чехословаччина ФРН Швеція
21 30 50 167 192 203 280

Економічно і екологічно ніздрюватий бетон – дуже вигідний матеріал, що раніше інших зрозуміли білоруси. Потужність їх підприємств із випуску ніздрюватобетонних виробів у 2006 році становила 2500 тисяч м3 на рік, у той час, як в Україні – 14 тис. м3 на рік. У них навіть є програма «Основні напрямки розвитку матеріально-технічної бази будівництва республіки Білорусь на період 1998–2015 рр.». У результаті реалізації цієї програми вони планують:

  • довести застосування ніздрюватого бетону в надземній частині малоповерхових будівель до 97%; – зменшити вартість будівельно-монтажних робіт на 15–20 %;
  • скоротити трудомісткість будівельно-монтажних робіт на 20–25%;
  • за рахунок використання укрупнених блоків підвищити виробіток каменярів у 2,5–3 рази;
  • скоротити витрати ефективних теплоізоляційних матеріалів в конструкціях зовнішніх стін на 95–97% (тобто практично взагалі усунути теплоізоляційні матеріали), а в конструкціях покриттів скоротити їх використання на 55–60%;
  • скоротити витрати арматурної сталі на армування несучих ніздрювато-бетонних виробів на 20–30%;
  • зменшити експлуатаційні витрати на утримання будівель на 20–25%.

За планами Білорусії, вони збираються до 2010 року збільшити виробництво до 3 мільйонів кубічних метрів, а в 2015 році – до 3,5 мільйонів кубічних метрів, тобто, 350 кубічних метрів на тисячу мешканців.

Що саме вони будують? Із відомих мені фактів варто назвати зведене під Мінськом селище, де виключно все – стіни, покриття, перекриття – виконано із ніздрюватого бетону.

Окрім котеджного будівництва в Білорусії є також досвід використання блоків із ніздрюватого бетону у багатоповерховому будівництві.

Варто зазначити, що якщо білоруси говорять виключно про ніздрюватий бетон автоклавного тверднення, то в нашій країні на будівництвах застосовують бетон неавтоклавного тверднення, показники якого гірші. А це означає, що за однакової густини міцність неавтоклавного пінобетону нижча та значно більша усадка під час висихання. Дані фактори можуть призвести до відшарування захисного шару тиньку та покриття бетону сіткою волосяних тріщин. З цих міркувань зовнішні стіни, виконані із неавтоклавного пінобетону, повинні мати із зовнішньої сторони обличкування із цегли або листових матеріалів, а з внутрішньої сторони повинні бути обличковані сухим тиньком або іншими листовими матеріалами.

Порівняльний аналіз питомих витрат стінових матеріалів для зведення одношарової конструкції (з термічним опором 2,8 м2 . К/Вт) дозволяє зробити висновок про те, що прийнятні показники товщини одношарової стіни – 50 см, тобто дві цеглини – мають лише камені стінові повнотілі з перлітобетону та блоки стінові з ніздрюватого бетону. У той час, як товщина стіни із керамічної цегли з аналогічною теплопровідністю становить – 185 см, а із силікатної цегли – 200 см. Слід зауважити, що маса квадратного метру стіни із ніздрюватого бетону становить усього 300 кг, натомість із керамічної цегли – 2960 кг.

Сьогодні в Україні випускають стінові блоки із ніздрюватого бетону щільністю 500–600 кг/м3. Існує припущення, що з пуском нових заводів щільність стінового матеріалу досягне 400 кг/м3.

Теплоізоляційний ніздрюватий бетон випускають щільністю 400 кг/м3. Проте, заводів, які цим займаються не так вже і багато. Серед них можна назвати зокрема заводи в Обухові, Житомирі, Куп'янську, Білгород-Дністровському, Сумах.

Юріє Миколайовичу, що Ви можете сказати стосовно вартості великоформатних керамічних блоків?

Ю.М.Ч.: З-за кордону в Україну завозять поризовані блоки. Заводи по виробництву аналогічних виробів сьогодні будуються і у нас. Це зокрема заводи у:

  • Кагарлицькому районі Київської області (потужність – 120 мільйонів штук умовної цегли);
  • Керамії Сумської області (потужність – 180 мільйонів штук умовної цегли);
  • Новому Роздолі Льв івської області (потужність – 15 мільйонів штук умовної цегли).
Зведення підприємства подібного напрямку планується і в Очеретяному Донецької області (потужність – 30 мільйонів штук умовної цегли).

Згідно із розрахунками фірми «Вінербергер», яка реалізує в нашій країні ці блоки, вартість матеріалу Porotherm, необхідного для зведення одного квадратного метру зовнішньої стіни товщиною 500 мм становить 614 гривень. У той час, як вартість ніздрюватобетонного блоку – 350 грн./м2. Отже, вартість блоків Porotherm на 75% вища. Питомі витрати палива на виробництво стінових блоків з ніздрюватого бетону становлять 136,4 кг умовного палива на кубічний метр блоків.

Які фактори призвели до того, що в Україні рівень виробництва виробів із ніздрюватого бетону на порядок нижчий, ніж в європейських країнах?

Ю.М.Ч.: Одним із факторів, які стримують використання ніздрюватого бетону в масовому будівництві, є вузька номенклатура виробів, які виробляються вітчизняними підприємствами. Згідно із статистичними даними номенклатура виробів із ніздрюватого бетону, що вироблялись на Україні у 1989 році, зокрема включала:

  • дрібні стінові блоки; – стінові панелі для житлового будівництва;
  • стінові панелі для промислового будівництва;
  • стінові панелі для культурно-побутового будівництва;
  • теплоізоляційні панелі покриттів;
  • теплоізоляційні плити.

У той час, як номенклатура виробів, що вироблялись в Естонії, включала також: стінові панелі для сільського виробничого будівництва, панелі покриття, перегородочні плити.

Для розробки ефективних проектів будівель, як малоповерхових будинків до 2–3 поверхів, так і середньої поверховості (до 9 поверхів) і висотних будівель із застосуванням різних конструктивних систем номенклатуру виробів із ніздрюватого бетону необхідно значно розширити.

Варто зазначити, що широкому застосуванню ніздрюватого бетону за кордоном сприяє впровадження досягнень науково-технічного прогресу у будівельній галузі. Зокрема при виробництві виробів із ніздрюватого бетону все частіше використовується техніка точного різання, завдяки чому забезпечується висока точність розмірів виробів. Це дозволяє проводити кладку виробів з використанням клейового розчину і виключити утворення «містків холоду» по бетонним швам розчину.

Другим гальмівним фактором у розвитку виробництва і масового використання ніздрюватого бетону в будівельній галузі України є майже повна відсутність друкованої продукції у вигляді альбомів типових технічних рішень елементів будівель, типових проектів будівель різної поверховості (особливо малоповерхових індивідуальних будинків) та різних конструктивних систем, включно із варіантами конструктивних рішень.

Юріє Миколайовичу, які нормативні документи регулюють використання зазначеної технології в Україні?

Ю.М.Ч.: Якщо перераховувати у хронологічному порядку, то перш за все варто згадати:

  • «ГОСТ 57 42-76. Изделия из ячеистых бетонов теплоизоляционные» (новий варіант наразі перебуває на стадії розробки);
  • «ДСТУ Б В.2.7-45-96. Будівельні матеріали. Бетони ніздрюваті. Технічні умови»;
  • «ДСТУ Б В.2.7-137-2008. Блоки дрібні стінові» (дані технічні умови було розроблено у Науково-дослідному інституті будівельних матеріалів та виробів).

Які способи та діапазон використання виробів із ніздрюватого бетону?

Ю.М.Ч.: По суті, будь-які блоки є одним із найшвидших і економічно доцільних способів зведення стін, а блоки із ніздрюватого бетону, без сумніву, є найпростішим рішенням кладки стін будівель: житлових будинків, сільськогосподарських споруд та невеликих будов промислового та складського призначення. Використання блоків не накладає ніяких обмежень на планувальне рішення будівлі, її форму та висоту.

При різному поєднанні несучих, самонесучих, огороджуючих стін із застосуванням ніздрювато-бетонних виробів можна зводити садибні 1-3-поверхові та багатоповерхові житлові будівлі. Будинки висотою від одного до п'яти поверхів можна будувати повністю із ніздрювато-бетонних виробів, а у поєднанні з цеглою, збірним або монолітним бетоном – будь-якої поверховості.

При веденні будівництва із застосуванням блоків із ніздрюватого бетону на робочій площадці не вимагається спеціального піднімального устаткування – блоки вкладаються подібно до цегляної кладки і зв'язуються традиційним будівельним розчином або спеціальним клеєм для ніздрюватих блоків. Товщина шару клея становить усього 2-3 мм, в подібних швах не утворюються «містки холоду».

Значні резерви є у використанні ніздрюватого бетону в якості інших конструктивних елементів будівлі, зокрема при влаштуванні підлог, перекриттів, внутрішніх стін, перегородок тощо. При цьому технологія укладання ніздрюватого бетону може відбуватися як у збірному варіанті, так і здійснюватися наливним способом.

Діапазон використання виробів із ніздрюватого бетону є досить широким і обумовлюється його міцністю і щільністю. Найбільш ефективним вважається варіант стін із зовнішнім розташуванням утеплювача, проте утеплення із ніздрювато-бетонних блоків є кращим, незважаючи на його розташування з внутрішнього боку приміщення.

Які оздоблювальні роботи допустимо проводити? Чи можна у таку стіну вбити цвях?

Ю.М.Ч.: Серед різновидів опорядження можна назвати тинькування, в якості обличкування – сайдінг, пластикова вагонка; для внутрішнього опорядження – гіпсокартон і тинькування.

Чи можна вбити цвях? Сьогодні на ринку існує така кількість різноманітних пристроїв – дюбеля і таке інше, що це не є питання. Тобто будь-яка щільність бетону 500 чи 400 кг/м2 забезпечить утримання цих дюбелів та навісних поличок.

Які перспективи розвитку виробництва ніздрюватого бетону на Україні? Ю.М.Ч.: Ніздрюватий бетон – дуже перспективний матеріал, особливо, якщо враховувати, що діючі на даний час вимоги до якості об'єктів нерухомості будуть підвищуватися, тому «теплі», дешеві та технологічні матеріали, до яких зокрема відноситься і цей різновид бетону, будуть завойовувати все більшу популярність.

Варто зазначити, що на Україні є всі умови для широкого виробництва і використання цього ефективного матеріалу.

Зараз у м. Березань, що знаходиться за 70 км від Києва, будується завод. У цьому році планують його запускати. Потужність заводу – до 400 тисяч кубічних метрів на рік.

Планується реконструкція Обухівського заводу, що розташований за 40 км від м. Київ. У минулому році об'єм виробництва складав близько 150 тисяч кубічних метрів, у планах – збільшення обсягів виробництва на 200 тисяч кубічних метрів.

У минулому році відбувся запуск заводу ніздрюватого бетону в Святошино на Борщагівці (м. Київ). Там планують випускати близько 150 тисяч кубічних метрів, проте, на проектну потужність підприємство поки що не вийшло.

Будується також завод у Рівненській області продуктивністю до 300 тисяч кубічних метрів.

Зараз відбувається реконструкція Чернігівського заводу. Слід зазначити, що передбачається використання новітнього імпортного обладнання, тому точність розрізу буде вище. Адже, чим, власне, відрізняються блоки білоруського виробництва від українського? У нас все на старому устаткуванні, котре запроектоване ще у 60-ті, 70-ті минулого сторіччя, а подекуди на заводах зустрічається обладнання, встановлене ще раніше.

Білоруси зараз проводять реконструкцію з використанням нового імпортного устаткування. І якщо у нас допускається + 4 см відхилення від номінальних розмірів, то на цьому новому обладнанні отримують вже 1–1,5 см відхилення. А це дає можливість здійснювати кладку на клею. Тобто, суттєво підвищується термічна однорідність стіни.

ПЛАН будівництва та реконструкції заводів з виробництва виробів з ніздрюватого бетону до 1995 р.

№ п/п Місце розташування підприємства Річна потужність, тис.м3
1 Берегове Закарпатська обл. 160
2 Булдинка Одеської обл. 200
3 Бурштин Івано-Франківської обл. 200
4 Дніпропетровськ 80
5 Житомир 120
6 Кременчук Полтавської обл. 160
7 Куп'янськ Харківської обл. 80
8 Любомирка Рівненської обл. 200
9 Максимівка Тернопільської обл. 240
10 Новгород-Сєверський Чернігівської обл. 200
11 Новоград-Волинський Житомирської обл. 40
12 Обухів 80
13 Оріхів Запорізької обл. 200
14 Розвадів Львівської обл. 200
15 Рубіжне Луганської обл. 160
16 Славута Хмельницької обл. 30
17 Суми 80
18 Цюрупінськ Херсонської обл. 160
19 Черкаси 80
20 Чернігів 30
  РАЗОМ 2700

Додати коментар


Захисний код
Оновити