Розроблення генеральних планів населених пунктів

Опубліковано в АБЖ "Особняк" № 1(48) 2008 р.

Генеральний план – це найбільш важливий і принциповий документ щодо розвитку населеного пункту та визначення меж і функціонального призначення земельних ділянок. Виключно після затвердження генплану можливе використання земель за новим функціональним призначенням. Якщо схема планування території – це концептуальний погляд на розвиток міста або села, то генплан отримує силу закону і виконання його регламентів є обов'язковим на період терміну його дії. Генплан враховує не тільки побажання інвесторів з точки зору економічного розвитку населеного пункту і окремих його частин, але в ньому розраховується площа районів житлової, промислової, комерційної, забудови, інженерна і соціальна інфраструктура, необхідна для функціонування, сталого та гармонійного розвитку поселення. Також враховуються сучасні соціальні та екологічні стандарти. До соціальних стандартів, для виконання яких резервуються відповідні території, відносяться будівлі культурного та побутового обслуговування, навчальні заклади (школи, дитячі садки), приміщення та будівлі медичного обслуговування, комунальні об'єкти, що гарантують необхідний санітарний режим у населеному пункті і відповідають сучасним стандартам екологічної безпеки.

На стадії виконання генерального плану розраховуються і визначаються джерела та мережі водопостачання, способи каналізації, канали водовідведення, електричні джерела живлення і мережі. Генпланом моделюється і прогнозується розвиток транспортної мережі, резервуються необхідні на перспективу профілі вулиць і магістралей. Якщо в існуючому населеному пункті транзитна автодорога проходить наскрізь, дуже важливо запроектувати об'їзну дорогу, щоб винести потік транспорту за межі сельбищних територій. Це вплине на безпеку проживання, загальний клімат у населеному пункті.

Безумовно, завданням генплану є не тільки сприяти розвитку населеного пункту, але й максимально зберегти цінні риси й особливості існуючої забудови, історичні та археологічні пам'ятки, особливо цінні ділянки природи у частині унікальних теренів, водних об'єктів і рослинного світу, а іноді це й біоценози диких тварин і птахів. У той же час, зберігаючи унікальні планувальні особливості існуючого населеного пункту, планувальники повинні завдяки інструменту генплану доводити рівень проживання людей до сучасних стандартів в частині розширення інженерних мереж, а через це розмірів вулиць в червоних лініях, розробки планів із закриття екологічно небезпечних об'єктів, поліпшення зонування територій, створення додаткових об'єктів сервісу тощо.

Саме генплан є тим документом, що може гармонізувати відносини між існуючими і новими територіями, позначити ті об'єкти і мережі, що повинні бути збудовані для існуючих територій інвесторами засвоєння нових земель, як компенсація за зміну використання землі. На жаль, розповсюджена помилкова думка про те, що якщо земля приватна, то інвестор може засвоювати її на свій розсуд. Це абсолютно хибне припущення, бо воно часом протирічить громадським інтересам. Виключно генплан може гармонізувати громадські й приватні інтереси, але це не можливо без втрат для тих, хто хоче крокувати не в ногу з громадою. Що порадити таким інвесторам, мета яких не співпадає з принципами зонування в генплані – це рівноцінний обмін землі.

У той же час генплан не нав'язує конкретних рішень стосовно форми будівель і забудови. Це достатньо гнучкий документ, що дозволяє йому бути актуальним протягом 20 років. Іноді генплан суміщається з детальними планами територій, розрахованими на перший етап забудови.

Генеральний план села Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області

Генеральний план села Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області передбачає компактне формування населеного пункту, який склався з двох сіл, об'єднаних у лінійне утворення.

На межі села знаходиться відомий старовинний курорт Ворзель, оточений масивами лісу, недалеко знаходиться і місто Ірпінь. Це частково впливає і на розвиток рекреаційного профілю житла в Михайлівці-Рубежівці.

Окрім існуючого сільського центру створено два нових громадських центри села, які композиційно підтримані громадськими спорудами і секційною, а також блокованою забудовами. Якщо стара частина села створювалася з підпорядкуванням природним умовам, дві нові частини села формуються з дотриманням регулярного малюнку вулиць із застосуванням прямокутно-діагональних напрямків вуличної мережі та радіально-концентричних схем. Але при цьому мережі вулиць підібрані з максимальним урахуванням рельєфу і стають живописними в місцях отримання ускладненого терену, а також ділянок з лісом. Зарезервовано виробничу зону, яка сформована з урахуванням реального створення такої зони в існуючому селі. Проведено диференціацію вулиць на другорядні і головні, при чому профілі головних вулиць дорівнюють 35 метрів в червоних лініях і більше.

Авторський колектив: С. М. Осипенко, О. В. Тютюнник, Ж. Х. Тамразова, О. І. Ханенко.

Село Стоянка, що поблизу Житомирської траси, торкається заплавної зони річки Ірпінь. Це дуже приваблива територія для розвитку рекреаційної функції.

У результаті аналізу містобудівельних факторів перевагу надано формуванню в рекреаційній зоні готельного бізнесу, а також створенню на живописному півострові гольф-клубу. Готельні функції при цьому представлені центральною багатоповерховою будівлею готелю і низкою готелів-котеджів, що буде привабливим для організації приміського відпочинку. На південній межі передбачено виробничу зону, включаючи функції логістики, а на південно-східній – нові квартали садибної забудови.

Але домінуючим профілем, що формує обличчя села буде рекреація, спорт, приміські готелі.

Авторський колектив: Ж.Х. Тамразова, В.І. Новицький, Л.І. Бегаль, О.І. Ханенко.

Село Княжичі Броварського району Київської області безпосередньо торкається своєю межею міста Бровари, для якого зараз є характерним бурхливий містобудівний розвиток.

Тому в генплані живописного села Княжичі враховані тенденції певної урбанізації цього району. Особлива цінність земель, пов'язана з близькістю до м. Київ і Броварів, обумовила великі площі розвитку сельбищної зони, причому на межі м. Бровари це також включає секційну і блоковану забудову. Житлова забудова частково розповсюджується на підтоплювальні землі, для засвоєння яких передбачено систему заходів, обсяги інженерного підготування території (дренаж, підсипка землі, підтримка і створення дренажних каналів). Вздовж міжміських магістралей передбачені великі (до 300 м) смуги виробничих і комерційних територій, які по аналогії з розвитком м. Бровари передбачають розміщення торговельних і промислових підприємств складських будівель. Іншим містоутворюючим профілем села стають культурно-розважальні та спортивні функції, для розвитку яких передбачені територіальні резерви. Передбачено створення нового спортивного комплексу багатофункціонального призначення, а також рекреаційних зон навколо водоймищ. Розраховано кілька територій для громадських центрів існуючих і нових районів села.

Авторський колектив: Ж. Х. Тамразова, В. І. Новицький, І. А. Тищак.

Інститут «УкрНДІПроцивільсільбуд» працює над генеральними планами не тільки населених пунктів Київщини. Село Байківці Тернопільського району безпосередньо розміщене на межі міста Тернополя і фактично формує його приміську зону. Безпосередньо по межі м. Тернопіль сформовано проектними рішеннями багатоповерхову секційну забудову. Таке рішення є доцільним, тому що і по той бік міської межі вже сформовано багатоповерхові житлові мікрорайони. Для того, щоб перейти гармонійно до садибної забудови створено буферні зони забудови так званими «таун-хаузами» або блокованими будинками.

З протилежного боку села генпланом передбачено території розвитку садибної забудови. Село перетинає річка Гнізна, в заплаві якої передбачено створення парково-рекреаційної зони, розрахованої не тільки для мешканців села, але й як зона відпочинку городян Тернополя.

Вздовж траси, яка прямує у напрямку м. Хмельницький створена комерційна зона для організації підприємств оптової торгівлі, логістики, невеликих виробничих підприємств.

Це не єдиний генплан, який виконується інститутом для регіонів. Аналогічні роботи проводились також для Дніпропетровської, Івано-Франківської та Харківської областей.

Авторський колектив: С. Б. Маркітаненко, А. А. Пронько, Ю. В. Лепеха.

Село Нижча Дубечня розташоване біля заплави ріки Десна на її правому березі. Вздовж існуючої межі села проходить категорійна траса на Остер.

Село Нижча Дубечня розташовано на дуже живописному рельєфі в оточенні лісів. Тому основним напрямком його розвитку стає рекреаційна функція. Генпланом пропонується розвиток спортивних комплексів та комплексів відпочинку. Це є природним для такого поселення, в якому і зараз функціонує декілька баз відпочинку. Мальовниче природне середовище сприяло формуванню органічної мережі вулиць вздовж природних водорозділів. У розвитку територій в основному це функція розміщення садибного житла без суттєвого додавання виробничих територій. Але будівництво великої кільцевої дороги, яке пройде за південною межею села, дає зв'язок з великими промисловими площами, що формуються на північ від м. Бровари.

Авторський колектив: С. М. Осипенко, С. В. Воловенко, Ж. Х. Тамразова, О. І. Ханенко.

Генеральний план села Зазим'є Броварського району Київської області. Село Зазим'є – одне з найбільш стародавніх сіл Київщини – воно виникло ще за часів Київської Русі вздовж заплави Десни, русло якої час від часу змінювалося. У другій половині ХХ ст. виникло друге важливе ядро села – дачне поселення на зламі русла Десни, що утворює своєрідний півострів. Означеним генеральним планом намічено з'єднання двох частин села в єдину планувальну структуру.

В основному Зазим’є розвивається з урахуванням сучасних вимог малоповерхова садибна забудова навколо озер, каналів, ставків. У той же час намічено створення відносно невеликих мікрорайонів секційної забудови – переважно для мешканців, що працюють у м. Київ і Бровари. У зв'язку із збільшенням населення розширено транспортну мережу, створено головні вулиці-артерії у напрямку Києва і Броварів, а також ті, що забезпечують подальший транзит у напрямку Пухівки і Рожнів, які розвиваються як приміська зона Києва з рекреаційними функціями.

Зарезервовано території для громадських центрів, у тому числі розважального характеру, що забезпечить подальший розвиток якості проживання для рекреаційної зони села, яка торкається дачного поселення. При цьому медичне обслуговування розраховано з урахуванням як постійного, так і тимчасового населення.

Найбільш важливим елементом інженерної інфраструктури є розроблена система заходів зі збереження територій від підтоплення під час можливої повені з боку Десни (у розрахунку так званого одновідсоткового підйому води). Для цього за допомогою спеціалізованого інституту Облводгоспу («Облводпроект») розроблено вздовж русла Десни захисну дамбу, яка буде продовжуватись на території сусіднього села Погреби. Виключно будівництво такої дамби дозволить наближатися до води. Іншим заходом для запобігання підтопленню буде, як передбачено генпланом, підсипка певних територій, яка може бути здійснена шляхом намивання, а також завезення ґрунту.

Елементом генплану буде також будівництво моста через Десну для пропуску на правий берег великої кільцевої дороги, яка обходить Зазим'є (за першою версією вона перетинала село, але таке рішення було відхилено громадою і проектувальниками генплану).

Авторський колектив: Ж. Х. Тамразова, С. М. Осипенко, О. М. Тищак, О. І. Ханенко.

Генеральний план села Кийлів Головурівської сільської ради. Це дуже живописне і красиве місце на березі Канівського водосховища розвивається як рекреаційна зона мешканців міста Києва і області. Це і рекреаційна територія у вигляді містечок і баз відпочинку, і дачні поселення, і спортивні клуби, пов'язані із водним спортом. Розвиток села - лінійний вздовж Дніпра. Найбільш важливими завданнями цього генплану були: створення водоохоронної зони, прибережно-захисної смуги Дніпра, системи додаткових заходів щодо очищення дощових стоків і створення обов'язкової централізованої каналізації.

Авторський колектив: С. Б. Маркітаненко, І. В. Бишев, В. В. Нестеренко, Ю. В. Лепеха.

Матеріали підготував

Сергій Буравченко,

заступник директора інституту «УкрНДІПроцивільсільбуд»

Додати коментар


Захисний код
Оновити